Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про вуха

  • 1 arrect

    adj
    1) що стирчить сторчма; що стоїть сторч
    2) насторожений
    * * *
    a

    English-Ukrainian dictionary > arrect

  • 2 rounded

    adj
    1) заокруглений, округлений
    2) надутий, роздутий, наповнений
    3) завершений, закінчений
    4) підрізаний (про вуха собаки)
    5) ошуканий, обдурений
    6) фон. лабіалізований
    * * *
    ['raundid]
    a
    закруглений, округлений [див. round4]

    rounded backпoлiгp. круглений корінець

    English-Ukrainian dictionary > rounded

  • 3 arrect

    English-Ukrainian dictionary > arrect

  • 4 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 5 round

    1. n
    1) куля

    this earthly roundпоет. Земля

    2) небозвід
    3) коло, круг
    4) окружність; кільце
    5) коловий рух; кругообіг; круговорот
    6) обхід
    7) військ. перевірка вартових
    8) прогулянка, поїздка
    9) ряд; цикл; серія
    10) тур, етап; раунд; партія (гри)
    11) група, коло (людей)
    12) кусок, шматок

    round of bread — окраєць, шматок хліба

    13) щабель (драбини)
    14) танок
    15) (the round) кругла скульптура
    16) чергова порція спиртного
    17) військ. постріл; патрон
    18) снаряд
    19) гірн. комплект шпурів

    honour roundспорт. коло пошани

    2. adj
    1) круглий; кулястий; сферичний

    as round as a ball — круглий, як куля

    round hand (text) — а) круглий почерк; б) друк. рондо

    round archархт. напівкругла арка

    2) повний, пухлий
    3) круговий, коловий

    round game — гра в карти, коли кожний грає за себе

    round tripамер. поїздка в обидва кінці

    4) приблизний; неточний, орієнтовний
    5) круглий (про число); б) великий, чималий; кругленький (про суму)
    7) швидкий, енергійний (про рух)
    8) приємний, нетерпкий (про вино)
    9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)
    10) прямий, щирий, відвертий
    11) різкий, грубуватий
    12) м'який; низький; бархатистий (про голос)
    13) плавний, гладенький (про стиль)
    14) наповнений (про вітрила)
    15) нерозтятий (про рибу)
    16) фюн. лабіалізований (про звук)

    round flightав. політ з поверненням на базу

    round robin — а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт. змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вильоту

    round shotвійськ., іст. сферичне ядро

    3. adv
    1) навколо, по колу

    don't come across, come round — не йдіть прямо, обійдіть навколо

    2) по
    3) в радіусі
    4) знову
    5) весь, цілий
    6) близько, недалеко
    7) орієнтовно, близько
    8) різко, відверто

    round about — а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід

    round and round — усюди, з усіх боків

    all round, right round — кругом, навколо

    taken all round — у цілому, загалом

    to bring smb. round — привести когось до пам'яті

    to come round — а) опритомніти; б) видужати

    to sleep the clock round — проспати цілу добу; проспати 12 годин

    to show smb. round — показати комусь усе визначне (варте уваги)

    to order carriage round — розпорядитися, щоб екіпаж подали до під'їзду

    4. prep
    1) навколо, навкруги
    2) коло, біля
    3) по
    4) на
    5) за

    round about — навколо, кругом

    5. v
    1) округлювати (ся), робити (ся) круглим
    2) округляти (число)
    3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)
    4) завершувати, закінчувати
    5) обгинати, обходити кругом
    6) підрізати вуха (собаці)
    7) повертати (ся)
    8) обдурити, обманути
    9) фон. лабіалізувати (звук)
    10) говорити таємниче (пошепки)

    round inмор. тягти, вибирати (сіті)

    round into — а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися (чимсь)

    round off — а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати

    round on — а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити

    round out — а) заокруглювати, робити круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати

    round upа) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву

    * * *
    I [raund] n
    1) куля; небо
    2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)
    3) коло, кільце
    4) круговий рух; кругообіг; круговорот
    5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів
    6) прогулянка, поїздка
    7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)
    8) коло, група ( людей)
    10) ( the round) кругла скульптура
    11) огузок, кострець
    13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)
    14) вiйcьк. постріл; патрон
    17) peaкт. снаряд
    18) гipн. комплект шпурів
    II [raund] a
    1) круглий; кулястий, сферичний

    round hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо

    round shoulders /back/ — сутулість

    2) повний, пухлий, з округлими формами
    4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніж

    a round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)

    5) швидкий, енергійний (про рух, темп)
    6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)
    7) приємний, нетерпкий ( про вино)
    8) вільний, легкий, гладкий, плавний
    9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)
    10) прямий, відвертий; щирий; різкий
    11) гpaм. лабіалізований ( про звук)
    13) потрошений, розчинений ( про рибу)
    III [raund] adv
    1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколо

    to go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-

    to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)

    hand the papers roundроздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами

    come round — ідіть навкруги, в обхід

    a (long) way round — кружний шлях

    2) указує на знаходження поруч, по сусідству
    3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксами

    all round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по

    to talk smb round — переконати кого-небудь

    5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь
    6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі
    7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу

    round about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо

    taken all round — в цілому, загалом

    IV [raund] v
    1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)
    2) завершувати, закінчувати; закруглятися
    3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)
    4) обгинати, обходити навколо
    5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)
    6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)
    8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітру
    V [raund] prep

    a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по

    2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біля

    somewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по

    3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музею

    to go round the house — оглянути /обійти/ будинок

    4) указує на вимір обсягу, окружності в
    6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля

    round about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно

    VI [raund] v
    apx. говорити таємничим шепотом

    English-Ukrainian dictionary > round

  • 6 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 7 lap

    1. n
    1) пола, фалда; поділ; пелена
    2) коліна

    to sit on smb.'s lap — сидіти у когось на колінах

    3) пах
    4) лоно
    5) мочка вуха
    6) лощина, видолинок, ущелина
    7) партія гри; раунд (у змаганнях)
    8) коло бігової доріжки; дистанція
    9) заїзд
    10) тех. перекриття, накладка
    11) тех. круг; оберт каната (нитки) (на котушці)
    12) текст. рулон полотна; сувій тканини
    13) тех. притир
    14) полірувальний (шліфувальний) круг
    15) рідка їжа (для собак)
    16) розм. слабкий (алкогольний) напій; бурда, «помиї»
    17) плескіт (хвиль)

    lap dissolveкін. перехід напливом

    in the lap of the gods — у руках божих; одному богові відомо

    2. v
    1) загортати, обкутувати
    2) закладати; загинати
    3) охоплювати, оточувати
    4) тех. перекривати (з'єднувати) нахлистом
    5) хлебтати
    6) жадібно пити (ковтати, поглинати) (тж lap down, lap up)
    7) поглинати, вбирати, всотувати
    8) перен. упиватися, упоюватися (лестощами)
    9) плескатися (про хвилі)
    10) полірувати, шліфувати
    11) притирати, доводити
    * * *
    I n
    2) пола; фалда; поділ, пелена ( в якій що-небудь несуть); захід ( одягу)
    3) лощина, ущелина
    5) cпopт. партія гри; раунд ( у змаганні); заїзд; коло бігової доріжки ( легка атлетика); дистанція; етап дистанції

    lap of honourcпopт. коло пошани

    6) руки; влада; відповідальність, залежність; область, смуга; оточення
    7) тex. перекриття
    8) тex. круг або оборот каната, нитка ( на котушці)
    II v
    1) тримати на колінах ( дитину); тримати в обіймах, притискати до себе
    2) підгортати, загинати, закладати; загортати, огортати; оточувати, охоплювати
    3) cпopт. зробити повне коло ( на мотогонках); обігнати супротивника на коло
    4) тex. перекривати, з'єднувати внапуск
    III n
    1) хлебтання; ковток ( при хлебтанні)
    2) рідка їжа ( для собак); cл. слабкий напій ( алкогольний) бурда, "помиї"; cл. ковток спиртного
    3) плескіт, хлюпання ( хвиль)
    IV v
    1) хлебтати; жадібно пити, ковтати; поглинати
    V n; тех.
    притир; полірувальний або шліфувальний круг
    VI v; тех.
    полірувати, шліфувати; притирати; доводити

    English-Ukrainian dictionary > lap

  • 8 нажужжать

    1) надеркотіти, надзижчати, надзизкати, надзинчати, набриніти, насюрчати, набрумчати, нагусти (-гуду, -деш); срв. Жужжать;
    2) (в уши кому) натуркати у вуха или повні вуха кому. [Натуркала мені повні вуха про всіх знайомих (Богодух.)].
    * * *
    1) надзижча́ти; ( с гудением) нагуді́ти, нагусти́; ( звонко) набрині́ти; (о веретене, прялке, осколках) нахурча́ти; ( о веретене) насюрча́ти
    2) (наговорить, наболтать) нату́ркати, натурча́ти, наторохтіти, усилит. натуркота́ти, натуркотіти

    \нажужжатьть уши кому — нату́ркати (натурчати) ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому, наторохті́ти [повні] ву́ха кому́

    Русско-украинский словарь > нажужжать

  • 9 round

    I [raund] n
    1) куля; небо
    2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)
    3) коло, кільце
    4) круговий рух; кругообіг; круговорот
    5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів
    6) прогулянка, поїздка
    7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)
    8) коло, група ( людей)
    10) ( the round) кругла скульптура
    11) огузок, кострець
    13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)
    14) вiйcьк. постріл; патрон
    17) peaкт. снаряд
    18) гipн. комплект шпурів
    II [raund] a
    1) круглий; кулястий, сферичний

    round hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо

    round shoulders /back/ — сутулість

    2) повний, пухлий, з округлими формами
    4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніж

    a round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)

    5) швидкий, енергійний (про рух, темп)
    6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)
    7) приємний, нетерпкий ( про вино)
    8) вільний, легкий, гладкий, плавний
    9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)
    10) прямий, відвертий; щирий; різкий
    11) гpaм. лабіалізований ( про звук)
    13) потрошений, розчинений ( про рибу)
    III [raund] adv
    1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколо

    to go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-

    to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)

    hand the papers roundроздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами

    come round — ідіть навкруги, в обхід

    a (long) way round — кружний шлях

    2) указує на знаходження поруч, по сусідству
    3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксами

    all round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по

    to talk smb round — переконати кого-небудь

    5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь
    6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі
    7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу

    round about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо

    taken all round — в цілому, загалом

    IV [raund] v
    1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)
    2) завершувати, закінчувати; закруглятися
    3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)
    4) обгинати, обходити навколо
    5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)
    6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)
    8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітру
    V [raund] prep

    a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по

    2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біля

    somewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по

    3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музею

    to go round the house — оглянути /обійти/ будинок

    4) указує на вимір обсягу, окружності в
    6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля

    round about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно

    VI [raund] v
    apx. говорити таємничим шепотом

    English-Ukrainian dictionary > round

  • 10 dead

    1. n
    1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики
    2) глуха пора
    3) pl гірн. пуста порода
    2. adj
    1) мертвий; померлий; дохлий

    to shoot smb. dead — застрелити когось

    2) що стосується смерті
    3) неживий
    4) загиблий; що сконав
    5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий
    6) нерухомий; позбавлений ознак життя
    7) глибокий, мертвецький (сон)
    8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість
    9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)
    10) непридатний
    11) погаслий
    12) фальшивий, хибний
    13) що вийшов з ужитку, недіючий
    14) цілковитий, повний
    15) спорт. що вийшов з гри
    16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

    dead abatisвійськ. завал

    dead colourжив. ґрунтовка

    dead earthел. повне заземлення (тж dead ground)

    dead heatспорт. нічия; рівність очок

    dead leafав. падіння листком

    dead load — власна вага; постійне навантаження

    dead shortел. повне коротке замикання

    dead spaceвійськ. мертвий простір

    dead stageкін. павільйон для німої кінозйомки

    dead windowархт. фальшиве вікно

    3. adv
    1) смертельно; вкрай; цілковито
    2) точно, рівно; прямо
    4. v розм.
    1) помирати
    2) втрачати сили
    3) охолоджуватися
    4) занапащати, умертвляти
    5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили
    * * *
    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

  • 11 hold

    I
    n
    1) мор. трюм
    2) утримування, захоплення

    to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності

    3) влада; вплив (на — on, over, upon)
    4) опора, вушко; захват
    5) сховище, вмістилище
    6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення
    7) володіння; зберігання
    8) поет. схованка, притулок
    9) охорона, захист
    10) арешт; ув'язнення
    11) фортеця
    12) фіксація
    13) здатність схопити (зрозуміти)
    14) спорт. захват (боротьба)
    15) спорт. тримання м'яча
    16) муз. пауза

    to keep a good hold of the landмор. триматися поблизу берега

    II
    v (past і p.p. held)
    1) тримати, держати
    2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти
    3) володіти, мати; бути власником
    4) зберігати контроль (над чимсь)
    5) вміщувати, мати в собі
    6) гадати, вважати

    I hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо

    7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці
    8) (of, from) бути зобов'язаним (комусь); залежати (від когось)
    9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)
    10) зобов'язувати, змушувати
    11) тривати, триматися, стояти
    12) займати (посаду)
    13) вести (розмову)
    14) заволодівати (увагою)
    15) зберігати, утримувати (в пам'яті)
    16) дотримуватися (переконань)
    17) резервувати
    18) влаштовувати, організовувати, проводити
    19) святкувати, відзначати
    20) бути непроникним, не пропускати
    21) піти на парі
    22) зачати, понести (про самку)

    to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки

    hold back — а) стримувати, затримувати

    to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати

    hold downа) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати

    hold forth — показувати; пропонувати, подавати

    hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати

    hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися

    hold on — а) триматися, вчепитися (у щось); б) прикріплювати; в) продовжувати робити щось

    hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця

    hold overа) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)

    hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом

    hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати

    hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)

    hold hard!, hold on! — стій!, почекай!

    hold fast!мор. стоп!

    to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим

    hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!

    hold enough! — годі, замовкніть!

    hold the fort!амер. тримайтеся!

    * * *
    I n; мор. II n
    1) утримання, утримування; захоплення; хватка
    2) (часто on, over, upon) влада; вплив
    3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко
    4) сховище, вмістище
    5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера
    6) притулок, укриття; лігвище, барліг
    7) замовлення, вимога
    8) icт. арешт; ув'язнення
    9) icт. фортеця
    10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча
    11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки
    12) мyз. фермата
    13) cпeц. фіксація
    14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)
    III v
    (held; held, icт. holden)
    2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти
    3) володіти, мати; бути власником
    4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)
    5) вміщати, містити в собі
    6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)
    7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення
    8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці
    9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним
    10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)
    11) icт. зобов'язувати; змушувати
    12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести
    13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)
    14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)

    to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)

    17) зберігати, тримати ( у пам'яті)
    18) дотримуватися (поглядів, переконань)
    19) резервувати (місця, квитки)
    20) провести, улаштувати, організувати ( захід)

    to hold a serviceцepк. відправляти службу

    21) не пропускати ( рідину), бути непроникним
    22) затискати, затикати (ніс, вуха)
    23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)
    24) зачати, понести ( про самку)
    25)

    to hold copyпoлiгp. підчитувати ( коректуру)

    English-Ukrainian dictionary > hold

  • 12 head

    1. n
    1) голова
    2) розум; глузд; здібності

    a cool head — тверезий розум, розсудлива людина

    a hot head — гаряча голова, запальна людина

    a wise head — розумна голова, розумна людина

    3) людина
    4) голова, керівник; начальник; головний; старший

    the head of a departmentамер. начальник відділу

    the H. of the Army — командуючий збройними силами

    5) вождь; вожак; ватажок
    6) верхівка, керівництво
    7) керівне становище
    8) верх, верхів'я
    9) головка
    10) колосок, волоть
    12) наконечник (стріли)
    13) військ. головка снаряда
    14) насадка, ригель
    15) критична точка, перелом
    16) заголовок; рубрика; параграф
    17) передня (головна) частина (чогось); перед
    18) верхів'я, головний витік (ріки)
    19) pl лицьовий бік (монети)
    20) піна; вершки (на молоці)
    21) качан (капусти)
    22) капітель
    23) plгірн. багатий концентрат
    24) тех. бабка (верстата)
    25) мис
    26) днище (бочки)
    27) шкіра на барабані
    28) колодочка (ножа)
    29) стадо; зграя

    head Mistress — директриса, жінка-директор школи

    head scaldмед. парші

    head tone — вступ, вступні зауваження

    head over heels, heels over head — шкереберть

    he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить

    I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти

    to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд

    to hold (to keep) one's head above water — ледве зводити кінці з кінцями

    to lay (to put) heads together — радитися, спільно консультуватися

    to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь

    to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати

    two heads are better than oneприсл. одна голова добре, а дві — краще

    2. v
    1) очолювати; бути (стояти) на чолі; стояти (іти) попереду
    2) спрямовувати; вести
    3) прямувати, тримати курс (кудисьfor)
    4) давати (комусь) дорогу
    5) заважати, перешкоджати
    6) насаджувати (припасовувати) головку (до стріли, гвіздка тощо)
    7) давати назву, озаглавлювати
    8) брати початок, витікати (про річку)
    9) зрізати верховіття (верхівку) (рослини)
    10) зав'язуватися (про капусту тощо)
    11) наривати (про нарив)
    12) перен. досягати найвищої точки
    13) обрізати (кірку тощо)
    14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою
    15) відтинати голову

    to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити

    head upа) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на

    to head a trickкарт. бити старшою картою

    * * *
    I [hed] n
    1) голова; головний портрет, зображення голови; життя
    2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність
    4) ( pl бeз змiн) голова худоби
    5) череда; зграя ( птахів)
    6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)
    7) cл. рот
    9) icт. зачіска; волосся
    10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник
    11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)
    12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)
    13) просування вперед, прогрес
    15) голівка; колос, волоть ( злакових)
    16) витік, верхів'я ( ріки)
    17) заголовок; рубрика, параграф
    18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза
    19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка
    20) pl лицьова сторона ( монети); орел
    21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)
    22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)
    23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані
    24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)
    25) тex. бабка ( верстата)
    26) тex. рухомий штамп
    27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)
    28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)
    29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)
    30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)
    31) метал. ливник, додаток ( при литті)
    32) гeoгp. мис ( часто у назвах)
    33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня
    34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster
    35) верхівка; керівництво
    36) провідне, керівне положення
    37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)
    II [hed] a
    1) верхній; передній; головний; головний, старший
    3) призначений для носіння на голові; головний
    III [hed] v
    1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду
    2) перевершувати; бути першим
    3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)
    4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)
    5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися
    7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)
    8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)
    9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки
    10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати
    11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)

    English-Ukrainian dictionary > head

  • 13 warm

    1. n розм.
    зігрівання

    to give a warm — погріти, зігріти

    British (Service) warm — коротка зимова шинель

    2. adj
    1) теплий; зігрітий; підігрітий
    2) жаркий
    3) палкий; сердечний, щирий

    warm thanksщира (сердечна) вдячність; палка подяка

    4) розпалений, розгарячілий; збуджений

    heart warm with love — серце, зігріте коханням

    5) пристрасний, гарячий, запальний

    to do smth. in warm blood — зробити щось згарячу (зопалу)

    6) дратівливий, дразливий

    warm temper — гарячність; дратівливість

    7) нескромний; хтивий, похітливий

    warm temperament — влюбливість:

    8) розм. добре влаштований
    9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)
    10) жив. теплий (про колір)
    11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)
    12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляху

    warm language (words)амер., розм. лайка

    warm withрозм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)

    warm work — напружена фізична праця; небезпечне заняття; гостра боротьба (сутичка)

    to get warm — зігрітися, погрітися

    to keep a business prospect warmамер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта

    to make things (it) warm for smb.насолити (допекти) комусь; вижити когось

    3. v
    1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати
    2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватися

    the coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті

    3) розпалювати, надихати; пожвавлювати
    4) пожвавлюватися
    5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати
    6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубасити

    warm overамер. підігрівати, розігрівати (їжу)

    warm upспорт. розминатися

    to warm the benchспорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі

    * * *
    I [wxːm] n

    to give a warm — погріти, зігріти

    British /Service/ warm — коротка зимова шинель

    II [wxːm] adj

    warm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]

    warm heart — добре /чуйне/ серце

    warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі

    5) жагучий, палкий, гарячий

    warm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть

    6) запальний, дратівливий

    warm temper — гаряча вдача, запальність

    to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось

    7) нескромний; похітливий
    9) небезпечний, важкий
    10) живий теплий

    red, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами

    11) миcл. гарячий ( про слід)
    13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")

    come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися

    to keep a seat /a place/ warm for smbзберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)

    III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] v
    1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігрівати

    to warm (up) milk — підігріти молоко

    to warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися

    2) ( warm up) надихати; пожвавлювати

    wine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися

    3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес
    4) cл. побити (to warm smb 's jacket)

    warm to smb 's ears — aмep.; eл. продзижчати комусь ( усі) вуха

    to warm the benchcпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;

    English-Ukrainian dictionary > warm

  • 14 over

    1. n
    1) лишок; надлишок, зайвина
    2) доплата
    3) військ. переліт (снаряда)
    4) рад. перехід на прийом
    2. adj
    1) верхній
    2) вищий, вищестоящий
    3) зайвий
    4) надмірний
    3. adv
    указує на:
    1) рух через щось
    2) широкий характер дій
    3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору
    4) наближення до певного місця, до якоїсь особи
    5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі
    6) лишок, зайвину

    they were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше

    7) завершеність дії
    8) закінчення, припинення дії
    9) знову, ще раз

    over and over (again) — багато разів, знову й знову

    4. prep
    1) над, вище
    2) над, через
    3) понад, більше
    4) протягом
    5) щодо, про
    6) по, через

    over smb.'s signature — за чиїмсь підписом

    * * *
    I n
    3) вiйcьк. переліт ( снаряда)
    4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)
    5) paд. перехід на прийом
    II a
    1) верхній; зовнішній
    3) зайвий, надлишковий; надмірний
    III adv
    1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-

    to sail overпереплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні

    2) повторення знову, ще раз

    over again, over and over (again) — знову, багато разів ( підряд)

    to check over — перевірити; закінчення чого-небудь

    4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

    to lay over — відкладати; відтерміновувати

    5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)
    6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу
    7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-
    8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

    over against — навпроти; проти, у порівнянні

    all overтиповий (для кого-л)

    over with — зроблений, закінчений

    over and aboveдо того ж, крім того; занадто, надто

    IV prep
    1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по
    2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за
    3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше
    4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший
    5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-
    6) указує на подолання труднощів, перешкод
    7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по
    8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

    English-Ukrainian dictionary > over

  • 15 hold

    I n; мор. II n
    1) утримання, утримування; захоплення; хватка
    2) (часто on, over, upon) влада; вплив
    3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко
    4) сховище, вмістище
    5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера
    6) притулок, укриття; лігвище, барліг
    7) замовлення, вимога
    8) icт. арешт; ув'язнення
    9) icт. фортеця
    10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча
    11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки
    12) мyз. фермата
    13) cпeц. фіксація
    14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)
    III v
    (held; held, icт. holden)
    2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти
    3) володіти, мати; бути власником
    4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)
    5) вміщати, містити в собі
    6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)
    7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення
    8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці
    9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним
    10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)
    11) icт. зобов'язувати; змушувати
    12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести
    13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)
    14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)

    to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)

    17) зберігати, тримати ( у пам'яті)
    18) дотримуватися (поглядів, переконань)
    19) резервувати (місця, квитки)
    20) провести, улаштувати, організувати ( захід)

    to hold a serviceцepк. відправляти службу

    21) не пропускати ( рідину), бути непроникним
    22) затискати, затикати (ніс, вуха)
    23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)
    24) зачати, понести ( про самку)
    25)

    to hold copyпoлiгp. підчитувати ( коректуру)

    English-Ukrainian dictionary > hold

  • 16 reach

    1. n
    1) простягання (руки тощо)
    2) розмах
    3) досяжність; доступність

    within reach of one's hand — під рукою, напохваті

    4) радіус дії
    5) дистанція удару (бокс)
    6) охоплення; кругозір; коло, рівень (знань)
    7) сфера (впливу)
    8) протяжність, простір; смуга (території)
    9) плесо; коліно ріки; б'єф
    10) пряма ділянка (дороги)
    11) зал. перегін, етап (колії)
    12) мор. галс
    13) спроба; план; задум; хитрість
    14) мис
    2. v
    1) простягати, витягувати (тж reach out, reach forth)
    2) простягатися, витягуватися, тягтися
    3) дотягуватися, тягтися (за чимсь, до чогось — for)
    4) діставати, брати (тж reach down)

    to reach a book (down) from the shelf — зняти книжку з полиці

    5) передавати, подавати (тж reach over)

    reach me the salt, please — передайте мені, будь ласка, сіль

    6) доходити, простягатися (до якогось місця)

    to reach (up to) the skies — доходити до неба

    7) перем, охоплювати (поглядом)
    8) проникати (про світло, звук)
    9) досягати (ока, вуха)
    10) доходити, добиратися, доїжджати до; прибувати; досягати (певного місця)
    11) приходити (до висновку)
    12) поет. зрозуміти, збагнути
    13) домогтися, добитися
    14) доживати до; досягати (певного віку)
    15) становити (суму)
    16) поширюватися (на щось)
    17) справляти враження; впливати; проймати, зворушувати

    to reach smb.'s opinions — переконати когось

    18) (after) прагнути (до чогось); шукати (чогось)
    19) розм. зв'язатися (з кимсь по телефону тощо); установити контакт; застати вдома
    20) розм. уцілити; зачепити; поранити; завдати удару, ударити (в боксі тощо)

    to reach the targetвійськ. уразити ціль

    to reach smb. a kick — ударити когось ногою

    21) амер., розм. підкупити, «обробити» (когось)
    22) вистачати; бути достатнім (для чогосьto)
    23) натягувати, розтягувати
    24) віднімати, відбирати (у когосьfrom)
    25) мор. зробити галс
    26) ригати
    * * *
    I n
    1) тк.; sing протягування, простягання ( руки); розмах

    reach of craneтex. винос стріли крана

    2) досяжність; доступність

    beyond /out of, above/ reach — поза ( межами) досяжності; радіус дії

    the reach of eye /of sight/ — видимість, межі видимості

    the reach of sound — чутність; дистанція удару ( бокс)

    3) галузь, рівень ( знань); кругозір; кола ( суспільства); рівень ( положення)

    the higher reaches of academic life — академічна еліта, вищі наукові кола; область ( впливу)

    4) простір; смуга ( території); коліно ріки; плесо; б'єф; пряма ділянка ( дороги); зaл. довжина плеча; перегін, етап ( шляху)
    5) мop. галс
    II v
    1) простягати, витягувати (особл. руку); простирати (reach out, reach forth); витягуватися, простягатися; ( часто for) дотягуватися; тягтися (до чого-небудь, за чим-небудь)
    2) діставати, брати
    3) передавати, подавати ( іноді reach over)
    4) простягатися, простиратися; сягати; доходити ( до якого-небудь місця); охоплювати
    5) проникати (куди-небудь; про звук, світло), доходити, доноситися (нaпp., про звуки); досягати ( слуху); доходити ( про повідомлення)
    6) досягати ( місця призначення); доїжджати, доходити, добиратися; прийти

    to reach a stage — вступити в стадію; icт., пoeт. розуміти, осягати; збагнути

    7) досягти, домогтися
    8) доживати; досягати ( якого-небудь віку)
    9) (часто to, into) становити ( яку-небудь кількість); доходити, досягати
    11) зачіпати, проймати; справляти враження; впливати
    12) ( after) прагнути ( до чого-небудь); домагатися, шукати ( чого-небудь)
    13) зв'язатися ( з ким-небудь по телефону); встановлювати контакт; застати ( вдома)
    14) cпeц. попасти, влучити (кулею, каменем); зачепити, поранити ( у фехтуванні); завдати удару, ударити ( у боксі)
    15) aмep. "під'їхати" ( до кого-небудь); "обробити" ( кого-небудь); підкупити ( свідка)
    16) (to) вистачати, бути достатнім для чого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > reach

  • 17 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 18 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 19 uncropped

    adj
    1) непідрізаний
    2) нещипаний (про траву тощо)
    3) незасіяний (незайнятий) під культуру
    * * *
    a
    3) с-х. незасіяний, не зайнятий під культуру; незжатий, нескошений; незнятий, незібраний ( про врожай)

    English-Ukrainian dictionary > uncropped

  • 20 dead

    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

См. также в других словарях:

  • щулитися — люся, лишся, недок. 1) Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. || перен. Виявляти нерішучість, вагаючись, ніяковіючи. 2) Те саме, що мружитися. 3) Притискатися до голови (про вуха). || Притискати… …   Український тлумачний словник

  • насторожувати — насторожити 1) (що, у сполуч. зі сл. вуха про тварин прислухаючись, піднімати вуха; про людей, напружено прислухатися), наставляти, наставити, нашорошувати, нашорошити, нащулювати, нащулити, наструнчувати, наструнчити Пор. напружувати 2) 2) (кого …   Словник синонімів української мови

  • спалахувати — ую, уєш, недок., спалахну/ти, ну/, не/ш, док. 1) тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки… …   Український тлумачний словник

  • розжеврюватися — юється, недок., розже/вритися, иться і розже/врітися, і/ється, док. 1) Починати горіти, розгорятися від припливу повітря. || Починати яскраво палати (про вогонь, пожежу, полум я і т. ін.). || Сильно нагріватися, розпікатися (про предмети). 2)… …   Український тлумачний словник

  • Русины — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения …   Википедия

  • лабіринт — у, ч. 1) За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2) чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3)… …   Український тлумачний словник

  • червоніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися червоним. 2) Ставати рум яним; робитися червоним від припливу крові до шкіри. || перен. Соромитися, зазнавати сорому за кого небудь. || Бути рум яним перев. від сорому, збудження (про обличчя, вуха і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • Белорусский язык — Самоназвание: Беларуская мова Страны: Белоруссия, Россия …   Википедия

  • Руснаки — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе …   Википедия

  • Закарпатские русины — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе …   Википедия

  • Карпатские русины — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»