-
1 arrect
adj1) що стирчить сторчма; що стоїть сторч2) насторожений* * *a1) який стоїть сторчма ( про вуха)2) насторожений -
2 rounded
adj1) заокруглений, округлений2) надутий, роздутий, наповнений3) завершений, закінчений4) підрізаний (про вуха собаки)5) ошуканий, обдурений6) фон. лабіалізований* * *['raundid]aзакруглений, округлений [див. round4]rounded back — пoлiгp. круглений корінець
-
3 arrect
-
4 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
5 round
1. n1) куляthis earthly round — поет. Земля
2) небозвід3) коло, круг4) окружність; кільце5) коловий рух; кругообіг; круговорот6) обхід7) військ. перевірка вартових8) прогулянка, поїздка9) ряд; цикл; серія12) кусок, шматокround of bread — окраєць, шматок хліба
14) танок15) (the round) кругла скульптура16) чергова порція спиртного17) військ. постріл; патрон18) снаряд19) гірн. комплект шпурівhonour round — спорт. коло пошани
2. adj1) круглий; кулястий; сферичнийas round as a ball — круглий, як куля
round hand (text) — а) круглий почерк; б) друк. рондо
round arch — архт. напівкругла арка
2) повний, пухлий3) круговий, коловийround game — гра в карти, коли кожний грає за себе
round trip — амер. поїздка в обидва кінці
4) приблизний; неточний, орієнтовний7) швидкий, енергійний (про рух)8) приємний, нетерпкий (про вино)9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)10) прямий, щирий, відвертий11) різкий, грубуватий12) м'який; низький; бархатистий (про голос)13) плавний, гладенький (про стиль)14) наповнений (про вітрила)15) нерозтятий (про рибу)16) фюн. лабіалізований (про звук)round flight — ав. політ з поверненням на базу
round robin — а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт. змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вильоту
round shot — військ., іст. сферичне ядро
3. adv1) навколо, по колуdon't come across, come round — не йдіть прямо, обійдіть навколо
2) по3) в радіусі4) знову5) весь, цілий6) близько, недалеко7) орієнтовно, близько8) різко, відвертоround about — а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід
round and round — усюди, з усіх боків
all round, right round — кругом, навколо
taken all round — у цілому, загалом
to bring smb. round — привести когось до пам'яті
to come round — а) опритомніти; б) видужати
to sleep the clock round — проспати цілу добу; проспати 12 годин
to show smb. round — показати комусь усе визначне (варте уваги)
to order carriage round — розпорядитися, щоб екіпаж подали до під'їзду
4. prep1) навколо, навкруги2) коло, біля3) по4) на5) заround about — навколо, кругом
5. v2) округляти (число)3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)4) завершувати, закінчувати5) обгинати, обходити кругом6) підрізати вуха (собаці)7) повертати (ся)8) обдурити, обманути9) фон. лабіалізувати (звук)round into — а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися (чимсь)
round off — а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати
round on — а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити
round out — а) заокруглювати, робити круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати
round up — а) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву
* * *I [raund] n1) куля; небо2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)3) коло, кільце4) круговий рух; кругообіг; круговорот5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів6) прогулянка, поїздка7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)8) коло, група ( людей)9) = round dance10) ( the round) кругла скульптура11) огузок, кострець13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)14) вiйcьк. постріл; патрон16) кругла сходинка ( драбини)17) peaкт. снаряд18) гipн. комплект шпурівII [raund] a1) круглий; кулястий, сферичнийround hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо
round shoulders /back/ — сутулість
2) повний, пухлий, з округлими формами3) круговий4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніжa round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)
5) швидкий, енергійний (про рух, темп)6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)7) приємний, нетерпкий ( про вино)8) вільний, легкий, гладкий, плавний9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)10) прямий, відвертий; щирий; різкий11) гpaм. лабіалізований ( про звук)12) наповнений ( про вітрило)13) потрошений, розчинений ( про рибу)III [raund] adv1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколоto go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-
to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)
to deal round — здавати ( карти); поширення чого-небудь серед групи осіб; передається дієслівним префіксом роз-
hand the papers round — роздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами
come round — ідіть навкруги, в обхід
a
(long) way round — кружний шлях2) указує на знаходження поруч, по сусідству3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксамиall round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по
4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зоруto talk smb round — переконати кого-небудь
5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля9) у сполученніround about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо
IV [raund] vtaken all round — в цілому, загалом
1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)2) завершувати, закінчувати; закруглятися3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)4) обгинати, обходити навколо5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)7) підрізати вуха ( собаці)8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітруV [raund] prep1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по
2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біляsomewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по
3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музеюto go round the house — оглянути /обійти/ будинок
4) указує на вимір обсягу, окружності в6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля7) з приводу8) у сполученніVI [raund] vround about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно
apx. говорити таємничим шепотом -
6 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
7 lap
1. n1) пола, фалда; поділ; пелена2) колінаto sit on smb.'s lap — сидіти у когось на колінах
3) пах4) лоно5) мочка вуха6) лощина, видолинок, ущелина7) партія гри; раунд (у змаганнях)8) коло бігової доріжки; дистанція9) заїзд10) тех. перекриття, накладка12) текст. рулон полотна; сувій тканини13) тех. притир14) полірувальний (шліфувальний) круг15) рідка їжа (для собак)16) розм. слабкий (алкогольний) напій; бурда, «помиї»lap dissolve — кін. перехід напливом
in the lap of the gods — у руках божих; одному богові відомо
2. v1) загортати, обкутувати2) закладати; загинати3) охоплювати, оточувати4) тех. перекривати (з'єднувати) нахлистом5) хлебтати6) жадібно пити (ковтати, поглинати) (тж lap down, lap up)7) поглинати, вбирати, всотувати8) перен. упиватися, упоюватися (лестощами)9) плескатися (про хвилі)10) полірувати, шліфувати11) притирати, доводити* * *I n1) коліна ( сидячої людини)2) пола; фалда; поділ, пелена ( в якій що-небудь несуть); захід ( одягу)3) лощина, ущелина4) мочка вуха5) cпopт. партія гри; раунд ( у змаганні); заїзд; коло бігової доріжки ( легка атлетика); дистанція; етап дистанціїlap of honour — cпopт. коло пошани
6) руки; влада; відповідальність, залежність; область, смуга; оточення7) тex. перекриття8) тex. круг або оборот каната, нитка ( на котушці)II v1) тримати на колінах ( дитину); тримати в обіймах, притискати до себе2) підгортати, загинати, закладати; загортати, огортати; оточувати, охоплювати3) cпopт. зробити повне коло ( на мотогонках); обігнати супротивника на коло4) тex. перекривати, з'єднувати внапускIII n1) хлебтання; ковток ( при хлебтанні)2) рідка їжа ( для собак); cл. слабкий напій ( алкогольний) бурда, "помиї"; cл. ковток спиртного3) плескіт, хлюпання ( хвиль)IV v( lap up)1) хлебтати; жадібно пити, ковтати; поглинати2) плескатися ( про хвилі)V n; тех.притир; полірувальний або шліфувальний кругVI v; тех.полірувати, шліфувати; притирати; доводити -
8 нажужжать
1) надеркотіти, надзижчати, надзизкати, надзинчати, набриніти, насюрчати, набрумчати, нагусти (-гуду, -деш); срв. Жужжать;2) (в уши кому) натуркати у вуха или повні вуха кому. [Натуркала мені повні вуха про всіх знайомих (Богодух.)].* * *1) надзижча́ти; ( с гудением) нагуді́ти, нагусти́; ( звонко) набрині́ти; (о веретене, прялке, осколках) нахурча́ти; ( о веретене) насюрча́ти2) (наговорить, наболтать) нату́ркати, натурча́ти, наторохтіти, усилит. натуркота́ти, натуркотіти\нажужжатьть уши кому — нату́ркати (натурчати) ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому, наторохті́ти [повні] ву́ха кому́
-
9 round
I [raund] n1) куля; небо2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)3) коло, кільце4) круговий рух; кругообіг; круговорот5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів6) прогулянка, поїздка7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)8) коло, група ( людей)9) = round dance10) ( the round) кругла скульптура11) огузок, кострець13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)14) вiйcьк. постріл; патрон16) кругла сходинка ( драбини)17) peaкт. снаряд18) гipн. комплект шпурівII [raund] a1) круглий; кулястий, сферичнийround hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо
round shoulders /back/ — сутулість
2) повний, пухлий, з округлими формами3) круговий4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніжa round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)
5) швидкий, енергійний (про рух, темп)6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)7) приємний, нетерпкий ( про вино)8) вільний, легкий, гладкий, плавний9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)10) прямий, відвертий; щирий; різкий11) гpaм. лабіалізований ( про звук)12) наповнений ( про вітрило)13) потрошений, розчинений ( про рибу)III [raund] adv1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколоto go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-
to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)
to deal round — здавати ( карти); поширення чого-небудь серед групи осіб; передається дієслівним префіксом роз-
hand the papers round — роздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами
come round — ідіть навкруги, в обхід
a
(long) way round — кружний шлях2) указує на знаходження поруч, по сусідству3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксамиall round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по
4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зоруto talk smb round — переконати кого-небудь
5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля9) у сполученніround about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо
IV [raund] vtaken all round — в цілому, загалом
1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)2) завершувати, закінчувати; закруглятися3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)4) обгинати, обходити навколо5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)7) підрізати вуха ( собаці)8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітруV [raund] prep1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по
2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біляsomewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по
3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музеюto go round the house — оглянути /обійти/ будинок
4) указує на вимір обсягу, окружності в6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля7) з приводу8) у сполученніVI [raund] vround about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно
apx. говорити таємничим шепотом -
10 dead
1. n1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики2) глуха пора3) pl гірн. пуста порода2. adj1) мертвий; померлий; дохлийto shoot smb. dead — застрелити когось
2) що стосується смерті3) неживий4) загиблий; що сконав5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий6) нерухомий; позбавлений ознак життя7) глибокий, мертвецький (сон)8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)10) непридатний11) погаслий12) фальшивий, хибний13) що вийшов з ужитку, недіючий14) цілковитий, повний15) спорт. що вийшов з гриdead abatis — військ. завал
dead colour — жив. ґрунтовка
dead earth — ел. повне заземлення (тж dead ground)
dead heat — спорт. нічия; рівність очок
dead leaf — ав. падіння листком
dead load — власна вага; постійне навантаження
dead short — ел. повне коротке замикання
dead space — військ. мертвий простір
dead stage — кін. павільйон для німої кінозйомки
dead window — архт. фальшиве вікно
3. adv1) смертельно; вкрай; цілковито2) точно, рівно; прямо4. v розм.1) помирати2) втрачати сили3) охолоджуватися4) занапащати, умертвляти5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили* * *I [ded] n1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики2) глуха пора3) разг. див. dead letter 24) cл.; див. dead-beat I5) pl; гipн. пуста породаII [ded] a1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертюdead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився
2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт5) онімілий, який втратив чутливість6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній11) млявий, апатичний; заціпенілий12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско15) страшенно, жахливо16) кoм. збитковий17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується18) юp. позбавлений прав19) фiз. який поглинає звуки20) пoлiгp. непридатний; використаний21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкненийIII [ded] adv1) до смерті, украй; зовсім2) точно, рівно, прямо3) не рухаючисьIV [ded] v; діал.1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися2) губити, умертвляти3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати -
11 hold
In1) мор. трюм2) утримування, захопленняto take hold of smth. — ухопитися за щось
to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності
3) влада; вплив (на — on, over, upon)4) опора, вушко; захват5) сховище, вмістилище6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення7) володіння; зберігання8) поет. схованка, притулок9) охорона, захист10) арешт; ув'язнення11) фортеця12) фіксація13) здатність схопити (зрозуміти)14) спорт. захват (боротьба)15) спорт. тримання м'яча16) муз. паузаto keep a good hold of the land — мор. триматися поблизу берега
IIv (past і p.p. held)1) тримати, держати2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти3) володіти, мати; бути власником4) зберігати контроль (над чимсь)5) вміщувати, мати в собі6) гадати, вважатиI hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо
7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)10) зобов'язувати, змушувати11) тривати, триматися, стояти15) зберігати, утримувати (в пам'яті)16) дотримуватися (переконань)17) резервувати18) влаштовувати, організовувати, проводити19) святкувати, відзначати20) бути непроникним, не пропускати21) піти на парі22) зачати, понести (про самку)to hold oneself ready — бути (завжди) готовим
to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки
to hold in with smb. — дружити з кимсь
hold back — а) стримувати, затримувати
to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати
hold down — а) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати
hold forth — показувати; пропонувати, подавати
hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати
hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися
hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця
hold over — а) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)
hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом
hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати
hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)
hold hard!, hold on! — стій!, почекай!
hold fast! — мор. стоп!
to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим
hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!
hold enough! — годі, замовкніть!
hold the fort! — амер. тримайтеся!
* * *I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
12 head
1. n1) голова2) розум; глузд; здібностіa cool head — тверезий розум, розсудлива людина
a hot head — гаряча голова, запальна людина
a wise head — розумна голова, розумна людина
3) людина4) голова, керівник; начальник; головний; старшийthe head of a department — амер. начальник відділу
H. of government (of State) — глава уряду (держави)
the H. of the Army — командуючий збройними силами
5) вождь; вожак; ватажок6) верхівка, керівництво7) керівне становище8) верх, верхів'я9) головка10) колосок, волоть13) військ. головка снаряда14) насадка, ригель15) критична точка, перелом16) заголовок; рубрика; параграф20) піна; вершки (на молоці)22) капітель23) plгірн. багатий концентрат24) тех. бабка (верстата)25) мис27) шкіра на барабані29) стадо; зграяhead Mistress — директриса, жінка-директор школи
head scald — мед. парші
head tone — вступ, вступні зауваження
head over heels, heels over head — шкереберть
he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить
I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти
to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд
to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь
to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати
two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще
2. v2) спрямовувати; вести4) давати (комусь) дорогу5) заважати, перешкоджати7) давати назву, озаглавлювати8) брати початок, витікати (про річку)10) зав'язуватися (про капусту тощо)11) наривати (про нарив)12) перен. досягати найвищої точки13) обрізати (кірку тощо)14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою15) відтинати головуhead back — а) заступати дорогу (противнику); б) зрізати гілки (у рослин)
head off — а) відвертати (щось), заважати (чомусь)
to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити
head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на
to head a trick — карт. бити старшою картою
* * *I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
13 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
14 over
1. n1) лишок; надлишок, зайвина2) доплата3) військ. переліт (снаряда)4) рад. перехід на прийом2. adj1) верхній2) вищий, вищестоящий3) зайвий4) надмірний3. advуказує на:1) рух через щось2) широкий характер дій3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору4) наближення до певного місця, до якоїсь особи5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі6) лишок, зайвинуthey were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше
7) завершеність дії8) закінчення, припинення дії9) знову, ще разover and over (again) — багато разів, знову й знову
4. prep1) над, вище2) над, через3) понад, більше4) протягом5) щодо, про6) по, черезover smb.'s signature — за чиїмсь підписом
* * *I n1) надлишок2) приплата3) вiйcьк. переліт ( снаряда)4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)5) paд. перехід на прийомII a1) верхній; зовнішній2) вищестоящий3) зайвий, надлишковий; надмірнийIII adv1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-
please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-
to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні
2) повторення знову, ще раз3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-to check over — перевірити; закінчення чого-небудь
4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованістьto lay over — відкладати; відтерміновувати
5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто10) у сполученняхover against — навпроти; проти, у порівнянні
over with — зроблений, закінчений
IV prepover and above — до того ж, крім того; занадто, надто
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-6) указує на подолання труднощів, перешкод7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється -
15 hold
I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
16 reach
1. n1) простягання (руки тощо)2) розмах3) досяжність; доступністьwithin reach of one's hand — під рукою, напохваті
4) радіус дії5) дистанція удару (бокс)6) охоплення; кругозір; коло, рівень (знань)7) сфера (впливу)8) протяжність, простір; смуга (території)9) плесо; коліно ріки; б'єф12) мор. галс13) спроба; план; задум; хитрість14) мис2. v1) простягати, витягувати (тж reach out, reach forth)2) простягатися, витягуватися, тягтися3) дотягуватися, тягтися (за чимсь, до чогось — for)4) діставати, брати (тж reach down)to reach a book (down) from the shelf — зняти книжку з полиці
5) передавати, подавати (тж reach over)reach me the salt, please — передайте мені, будь ласка, сіль
6) доходити, простягатися (до якогось місця)7) перем, охоплювати (поглядом)8) проникати (про світло, звук)9) досягати (ока, вуха)10) доходити, добиратися, доїжджати до; прибувати; досягати (певного місця)11) приходити (до висновку)12) поет. зрозуміти, збагнути13) домогтися, добитися14) доживати до; досягати (певного віку)17) справляти враження; впливати; проймати, зворушуватиto reach smb.'s opinions — переконати когось
19) розм. зв'язатися (з кимсь по телефону тощо); установити контакт; застати вдома20) розм. уцілити; зачепити; поранити; завдати удару, ударити (в боксі тощо)to reach the target — військ. уразити ціль
to reach smb. a kick — ударити когось ногою
22) вистачати; бути достатнім (для чогось — to)23) натягувати, розтягувати25) мор. зробити галс26) ригатиreach up — підняти (простягти) угору
* * *I n1) тк.; sing протягування, простягання ( руки); розмахreach of crane — тex. винос стріли крана
2) досяжність; доступністьbeyond /out of, above/ reach — поза ( межами) досяжності; радіус дії
the reach of eye /of sight/ — видимість, межі видимості
the reach of sound — чутність; дистанція удару ( бокс)
3) галузь, рівень ( знань); кругозір; кола ( суспільства); рівень ( положення)the higher reaches of academic life — академічна еліта, вищі наукові кола; область ( впливу)
4) простір; смуга ( території); коліно ріки; плесо; б'єф; пряма ділянка ( дороги); зaл. довжина плеча; перегін, етап ( шляху)5) мop. галсII v1) простягати, витягувати (особл. руку); простирати (reach out, reach forth); витягуватися, простягатися; ( часто for) дотягуватися; тягтися (до чого-небудь, за чим-небудь)2) діставати, брати3) передавати, подавати ( іноді reach over)4) простягатися, простиратися; сягати; доходити ( до якого-небудь місця); охоплювати5) проникати (куди-небудь; про звук, світло), доходити, доноситися (нaпp., про звуки); досягати ( слуху); доходити ( про повідомлення)6) досягати ( місця призначення); доїжджати, доходити, добиратися; прийтиto reach a stage — вступити в стадію; icт., пoeт. розуміти, осягати; збагнути
7) досягти, домогтися8) доживати; досягати ( якого-небудь віку)9) (часто to, into) становити ( яку-небудь кількість); доходити, досягати10) поширюватися ( на що-небудь)11) зачіпати, проймати; справляти враження; впливати12) ( after) прагнути ( до чого-небудь); домагатися, шукати ( чого-небудь)13) зв'язатися ( з ким-небудь по телефону); встановлювати контакт; застати ( вдома)14) cпeц. попасти, влучити (кулею, каменем); зачепити, поранити ( у фехтуванні); завдати удару, ударити ( у боксі)15) aмep. "під'їхати" ( до кого-небудь); "обробити" ( кого-небудь); підкупити ( свідка)16) (to) вистачати, бути достатнім для чого-небудь -
17 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
18 нет
1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.* * *1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гмау меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є
\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
2) част. ніа [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
ника́к \нетт — см. никак
3) в знач. союза ні\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
4) в знач. сущ. нема́є, нема́на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
-
19 uncropped
adj1) непідрізаний2) нещипаний (про траву тощо)3) незасіяний (незайнятий) під культуру* * *a2) непідрізаний3) с-х. незасіяний, не зайнятий під культуру; незжатий, нескошений; незнятий, незібраний ( про врожай) -
20 dead
I [ded] n1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики2) глуха пора3) разг. див. dead letter 24) cл.; див. dead-beat I5) pl; гipн. пуста породаII [ded] a1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертюdead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився
2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт5) онімілий, який втратив чутливість6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній11) млявий, апатичний; заціпенілий12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско15) страшенно, жахливо16) кoм. збитковий17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується18) юp. позбавлений прав19) фiз. який поглинає звуки20) пoлiгp. непридатний; використаний21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкненийIII [ded] adv1) до смерті, украй; зовсім2) точно, рівно, прямо3) не рухаючисьIV [ded] v; діал.1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися2) губити, умертвляти3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати
См. также в других словарях:
щулитися — люся, лишся, недок. 1) Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. || перен. Виявляти нерішучість, вагаючись, ніяковіючи. 2) Те саме, що мружитися. 3) Притискатися до голови (про вуха). || Притискати… … Український тлумачний словник
насторожувати — насторожити 1) (що, у сполуч. зі сл. вуха про тварин прислухаючись, піднімати вуха; про людей, напружено прислухатися), наставляти, наставити, нашорошувати, нашорошити, нащулювати, нащулити, наструнчувати, наструнчити Пор. напружувати 2) 2) (кого … Словник синонімів української мови
спалахувати — ую, уєш, недок., спалахну/ти, ну/, не/ш, док. 1) тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки… … Український тлумачний словник
розжеврюватися — юється, недок., розже/вритися, иться і розже/врітися, і/ється, док. 1) Починати горіти, розгорятися від припливу повітря. || Починати яскраво палати (про вогонь, пожежу, полум я і т. ін.). || Сильно нагріватися, розпікатися (про предмети). 2)… … Український тлумачний словник
Русины — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
лабіринт — у, ч. 1) За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2) чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3)… … Український тлумачний словник
червоніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися червоним. 2) Ставати рум яним; робитися червоним від припливу крові до шкіри. || перен. Соромитися, зазнавати сорому за кого небудь. || Бути рум яним перев. від сорому, збудження (про обличчя, вуха і т. ін.) … Український тлумачний словник
Белорусский язык — Самоназвание: Беларуская мова Страны: Белоруссия, Россия … Википедия
Руснаки — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе … Википедия
Закарпатские русины — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе … Википедия
Карпатские русины — Эта статья посвящена русинскому этносу. Существуют другие значения этого этнонима, см. Русины (этноним) Русины Флаг русинов Самоназвание: Русини, руснаки (кириллица) Общая числе … Википедия